GetWF.com — информационно-строительный ресурс Новосибирска.

Как стало известно Строительному порталу ProfiDom.com.ua, неожиданно для всех спикер Палаты представителей США Майк Джонсон заявил, что предоставление летальной помощи Украине является «критически важным» Украине «критически важной». Об этом он сказал в эфире американского телеканала C-SPAN.

Журналисты ProfiDom.com.ua в своей предыдущей публикации разобрали «проект Джонсона» и нашли в нем подводные камни. Однако, мы сейчас предлагаем нашим читателям основные тезисы из его неожиданного выступления. Видна его решимость вынести на голосование $60 миллиардов помощи от США, несмотря на угрозу импичмента от Марджори Тейлор Грин и Томаса Мэсси.

«Послушайте. Моя философия — вы делаете правильные вещи, а дальше будет, что будет.

Если бы я исходил из страха, что меня могут снять с должности, я бы никогда не смог сделать свою работу.

История судит нас по нашим поступкам.

Сейчас критическое время. Критическое время на мировой арене.

Я бы мог принять эгоистичное решение и сделать что-то другое.

Но я делаю здесь то, что считаю правильным.

Я думаю, что предоставление Украине летальной помощи прямо сейчас критически важно.

Я действительно так думаю. Я действительно верю разведке и тем брифингам, которые мы проводим.

Я верю, что Си Цзиньпин, Владимир Путин и Иран действительно являются осью зла.

Я думаю, они координируют это всё.

Я думаю, что Путин продолжит маршировать Европой, если ему позволить.

Я думаю, что он дальше он может пойти на Балканы (имел в виду страны Балтии?, — прим).

Я думаю, что он может вступить в конфронтацию с Польшей, одной из наших союзниц по НАТО.

Скажу прямо: я бы скорее отправил пули Украине, чем американских мальчиков.

Мой сын начинает обучение в морской академии этой осенью.

Для меня это боевое испытание, так же, как и для многих американских семей.

Это не игра. Это не шутка. Мы не можем играться с этим в политику. Мы должны сделать правильные вещи.

И я дам возможность каждому члену Палаты изъявить свою волю по этому вопросу.

И я думаю, что это то, как эта институция должна работать.

И я возьму на себя личный риск потому что нам нужно сделать правильные вещи и история будет судить нас».

У Львовi продовжує дiю програма ремонту балконiв у будинках, якi не є пам’ятками. Минулого року завдяки цiй програмi було вiдремонтовано 49 балконiв — 40 iндивiдуальних балконiв та 9 загального користування. А вже цього року планують вiдремонтувати 102 балкони. Ремонт балконiв вiдбувається у спiвфiнансуваннi — 80% оплачує мiсто, а 20% оплачують мешканцi.

Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, минулого року у Львовi провели обстеження усiх балконiв у багатоквартирних житлових будинках. У незадовiльному станi виявили 9270 iндивiдуальних балконiв i 4201 балкон загального користування. Вiдтак, мешканцям — власникам квартир з аварiйних балконiв розповiли, якими програмами можна скористатися, щоб вiдремонтувати свiй балкон.
«На сьогоднi у Львовi дiє вiдповiдна програма, що на умовах спiвфiнансування: 80% коштiв платить мiсто, а 20% — мешканцi, — можна провести ремонт балкону. За цiєю програмою у 2023 р. вiдремонтовано 49 балконiв, з яких 40 iндивiдуальних балконiв та 9 загального користування. Фiнансова частка мiста тут становила 4,3 млн. грн. А вже цього року заплановано вiдремонтувати 102 балкони — 93 iндивiдуальних балконiв та 9 балконiв загального користування — на загальну суму 9,5 млн. грн. На 25 балконах вже тривають ремонтнi роботи. У середньому ремонт одного балкону коштує 60-100 тис. грн. Тут варто вiдзначити, що балкони — це приватна власнiсть. Тому мешканцi зобов’язанi пильнувати, щоб балкони були у належному станi», — наголошують у департаментi житлового господарства та iнфраструктури ЛМР.

Частка iмпортних будiвельних матерiалiв на ринку зросла з 14% у 2021 р. до 23% у 2023 р., вiтчизняний ринок виробництва будматерiалiв потребує системної пiдтримки з боку держави.

Таку думку висловив CEO ДП «Укрпромзовнiшекспертиза», голова комiтету ТППУ з питань промислової модернiзацiї Володимир Власюк пiд час «круглого столу» «Будiвельнi матерiали. Готовнiсть до потреб ринку на вiдновлення».
«Частка iмпорту в покриттi внутрiшнього споживання в нас зросла з 14% у 2021 р. до 23% у 2023 р. Таким чином, навiть кошти, якi йдуть через процедуру публiчних закупiвель, можуть значною мiрою йти на iмпорт. У розрiзi окремих матерiалiв необхiдне додаткове дослiдження, але тенденцiя до зростання використання iмпортних матерiалiв за розвиненої галузi загалом є негативною для економiки», — зазначив Власюк.
Вiн повiдомив, що наразi проводиться друге вiд початку вiйни дослiдження ринку будматерiалiв i здатностi його забезпечити потреби країни.
«Ситуацiя динамiчно змiнюється. Але поки що немає заводiв iз виробництва скла, як i ранiше. Є кiлька iнвестицiйних проєктiв, але вони ще не працюють. Що стосується таких товарних позицiй, як ПВХ, то виробництво вiдновилося, потужностей стало бiльше. З’являються новi потужностi в цементнiй галузi. А ось електрообладнання — як не було до вiйни, так i немає. Це поки що поле для iнвестицiйних проєктiв, якi має стимулювати держава», — вважає Власюк.
Експерт видiлив ключовi питання, якi бiзнес не зможе вирiшити без участi держави, повiдомляє Property Times.
«Що стосується стимулювання попиту, величезна роль держави, тому що вона збiльшує закупiвлi (на проєкти оборони та вiдновлення). Вкрай важливо, щоб цi кошти не йшли на iмпортнi матерiали. Ми розумiємо, в яких екстраординарних умовах iснує Україна, у нас iде вiйна. Тому ми можемо, згiдно з мiжнародним законодавством, застосувати, наприклад, 21-шу статтю СОТ, яка дає змогу країнi тимчасово припиняти свої зобов’язання, взятi пiд час вступу до СОТ», — зазначив Власюк.
Вiн наголосив на обов’язковостi фокусу на локалiзацiї, купiвлi (за бюджетнi або донорськi кошти) матерiалiв лише за умови, що хоча б частина з них вироблена в Українi.
Важливим є питання бронювання фахiвцiв.
«Необхiдно знайти баланс мiж потребами економiки та фронту. Для стiйкостi країни необхiднi обидва напрями», — сказав вiн.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, ще одне ключове завдання — автономне забезпечення енергiєю.
«Очевидно, необхiдно переходити до моделi автономного забезпечення енергiєю, наприклад, з альтернативних джерел, насамперед СЕС. Держава має запропонувати, спiльно з партнерами, оскiльки на це потрiбен значний обсяг коштiв, хорошi, економiчно ефективнi iнструменти», — сказав Власюк.

Посад-Покровське сильно постраждало внаслiдок повномасштабного вторгнення. Через населений пункт в Херсонськiй областi проходила лiнiя розмежування — в Посад-Покровському зруйнованою опинилася кожна будiвля. Вкрай важливо вiдбудувати село, аби повернути його жителiв до нормального життя. До вiйни в Посад-Покровському проживало понад 2000 людей.

Наразi видiлили основнi напрямки вiдбудови населеного пункту:
— реконструкцiя житлових будинкiв;
— вiдновлення комунальної iнфраструктури, включно з водопостачанням та водовiдведенням;
— вiдбудова школи;
— побудова медичного закладу;
— реконструкцiя дорожньої мережi.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, вiдновленням Посад-Покровського опiкується Служба вiдновлення та розвитку iнфраструктури у Херсонськiй областi. Зазначенi напрямки вiдбудови є важливими для повернення населеного пункту до комфортних житлових умов.

На Житомирщинi ремонтують пошкодження або ж проводять замiну секцiй дорожнього бар’єрного огородження пiсля сутичок з автотранспортом.

Дорожники працюють одразу на кiлькох дiлянках дороги мiжнародного значення М-07 Київ — Ковель — Ягодин, що веде вiд столицi до кордону з Польщею.
Пiд час дорожньо-транспортних пригод огородження бар’єрного типу зупиняють автомобiль та не дають йому потрапити на узбiччя або перетнути лiнiю подiлу, запобiгають зiткненню автомобiля iз зустрiчним автотранспортом чи виїзду на тротуар. Це дозволяє уникнути найгiрших наслiдкiв дорожньої пригоди та значно знизити збиток, що отримує автомобiль при аварiї й слугує своєрiдним захистом пасажирiв вiд серйозних наслiдкiв для життя i здоров’я.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, роботи проводяться в рамках експлуатацiйного утримання автошляхiв. Через брак фiнансування на дорогах державного значення цьогорiч будуть проводитися лише найнеобхiднiшi роботи для забезпечення безпеки руху на головних дорожнiх артерiях областi.

Резкое изменение риторики американских конгрессменов – от «никакой помощи Украине» до нынешнего и неожиданного «проекта Джонсона» с целью «помочь» нашей стране вызвало у Строительного портала ProfiDom.com.ua неподдельный интерес. Мы давно отслеживаем все зигзаги политики «помощи Украине» и пришли к некоторым не очень веселым выводам.

Журналисты ProfiDom.com.ua вместе с компетентными источниками и специалистами излагают свою версию этого неожиданного поворота и что он в себе несет, на самом деле.

Итак, внимательно читаем «проект Джонсона», который имеет, как считают специалисты, несколько «подводных камней»:

• Законопроект предусматривает $7,9 млрд экономической помощи Украине в долг. При этом, 50% долга может быть списано при условии, если Украина не сможет его вернуть (ст. 507). Между прочим, на этом настаивал Трамп. Значит, от 4 до 8 млрд дополнительного долга для Украины должны успокоить радикальную часть республиканцев, требующую «не разбазаривать деньги».
• Предполагается, что можно предоставить Украине ATACMS. Однако, если ATACMS внезапно понадобятся «для национальной безопасности США», то президент может их отменить (ст. 505). Понятно, что формулировка «угроза национальной безопасности» — очень расплывчатая: «отменим помощь, если захотим». Кстати, что Байден с ноября месяца задержал более 4 млрд по программе PDA, (Presidential Drawdown Authority – она позволяет изымать вооружение из имеющихся запасов с санкции президента). При этом, он ссылался на то, что «это — угроза национальной безопасности, поскольку нет возможности пополнения запасов Пентагона».

Ещё раз: весь период кризиса поставок (с ноября 2023 года) у Белого Дома были 4 млрд долларов, т.е. по 500 млн долларов на каждый месяц этого «кризиса» — ровно то количество, которое необходимо для поддержания равновесия на фронте и обеспечения Украины системами ПВО. Но, Белый Дом не поставил 4 млрд, при этом прекрасно видел, как удары по генерации энергии в Украине, так и обрушение фронта под Авдеевкой.

Отсюда вывод: хитрые республиканцы прекрасно знают, что Байден не поставит ATACAMS никогда! Но, нужно сделать красивый жест, и они его делают. Заведомо проигрышный!

Не секрет, что сам Байден лично блокировал поставку ATACAMS, когда это поддерживалось обеими партиями. А потом разрешил передать нам мизерную порцию так называемых «кластерных» ракет ATACAMS, которыми невозможно наносить удары по монолитным объектам, поскольку они «рассыпаются» на суббоеприпасы, поскольку предназначены исключительно против пехоты.

Причем, Байден это сделал, когда Storm Shadow уже были в руках Украины, и никакого следа «эскалации», которой он так «опасается» в помине не было.

В итоге, он имел возможность поспособствовать нашим ударам вглубь российской территории, он мог поспособствовать ударам по Крымскому мосту. Но, увы! он и блокировал наши удары по российской глубинке, и шантажировал украинское руководство полным отключением помощи, и тянул больше полугода с поставкой помощи по PDA в критичный для Украины момент. И всё это со ссылкой на «угрозы государственной безопасности».

• В течение 45 дней американский президент обязан предоставить долгосрочную стратегию с конкретными целями, которые помогли бы ускорить украинскую победу, и ресурсами, в том числе финансовыми, которые потребуются для достижения этих целей в интересах США (ст. 504).

Стратегия должна описывать, как каждый аспект помощи на тактическом, оперативном и стратегическом уровнях поможет Украине завершить конфликт в качестве демократического, независимого и суверенного государства, способного сдержать и защитить себя от дальнейшей агрессии.

Джонсон хорошо знает, что такой стратегии нет, поэтому даёт Байдену 45 дней после принятия проекта, чтобы признаться в том, что Белый Дом валяет дурака, не имея ни малейшего плана по урегулированию ситуации. Белый Дом не определился ни с целями военной помощи, ни с «легитимными» целями украинских ударов, ни с моделью поствоенного урегулирования — Байден не готов распространять гарантии безопасности НАТО на Украину.

На самом деле, Байден практически не представляет себе модель послевоенного урегулирования. И он действует сейчас на очень опасном направлении:

• Он не готов подписывать договор с россией о гарантия безопасности для Украины;
• Он не представляет Украине оружия для освобождения территорий: пакеты помощи — как прошлого года, так и этого года – они охватывают лишь возможности для обороны, тем самым Украину принуждают к сдаче территорий;
• Он не готов после сдачи территорий подконтрольную территорию взять под «зонтик безопасности», фактически предлагая путину напасть повторно.

У Белого Дома нет никакой стратегии: есть бесконечный страх — перед Россией, перед Ираном, перед Китаем, перед Северной Кореей. Это преступная стратегия, гордо именуемая «доктриной Салливана о неэскалации».

ProfiDom.com.ua с сожалением напоминает: чем закончилась политика умиротворения Гитлера в конце 30-х годов, хорошо известно. Но, сейчас на горизонте нет фигур, даже близко стоящих по уму и решительности с Черчиллем и Рузвельтом

У Львовi у межах програми спiвфiнансування розпочали роботи з реставрацiї балкона на головному фасадi понад 100-рiчного будинку-пам’ятки архiтектури на вул. Кирила i Мефодiя, 29. Реставрацiйнi роботи планують виконати до кiнця лiта.

Виконавцем програми є ЛКП «Бюро спадщини», а координатором — мiське управлiння охорони iсторичного середовища. Як розповiли у «Бюро спадщини», заявку на реставрацiю цього балкона мешканцi подали ще до початку вiйни. Тодi ж було виготовлено i проєктно-кошторисну документацiю. Однак, через вiйну, дiю програми було призупинено, роботи на цьому об’єктi вдалось розпочати тiльки цьогорiч. Перед цим фахiвцi ще коригували проєктно-кошторисну документацiю.
За словами керiвника пiдрядної органiзацiї «СпецРеставрацiя» Руслана Кужика, балкон є в незадовiльному станi.
«Одна консоль вже впала, iнша може впасти у будь-який момент. Так виглядає, що балкон був пошкоджений ще в час II Свiтової вiйни. Частина перил пострiляна, частини просто немає. Також там трiснула плита», — зауважив Руслан Кужик .
Загальна вартiсть реставрацiйних робiт на цьому об’єктi складає 212 тис. грн. З них внесок мешканцiв — 10 тис. грн.
«Балкони є у власностi мешканцiв, вони повиннi вiдчувати свою вiдповiдальнiсть за їх збереження, i їхня частка спiвфiнансування, як на мене, є достойною. Мiсто намагається пiдтримати людей в цьому, навiть в час вiйни, дофiнансовуючи роботи. Тому такою програмою потрiбно активно користуватися», — говорить керiвниця управлiння охорони iсторичного середовища ЛМР Тетяна Балукова.
З нею погоджується i власниця квартири, де розпочали реставрувати балкон, — мисткиня, живописиця, графiкиня Людмила Лобода. Жiнка зазначає, що заявку на реставрацiю балкона подала, як тiльки дiзналася про програму спiвфiнансування.
«Треба рятувати, реставрувати. Без цiєї програми я б не змогла цього зробити. Адже вартiсть робiт є значною», — сказала Людмила Лобода.
Цiкаво, що ранiше завдяки участi панi Людмили у програмi облаштування внутрiшнiх дворiв cпiльного українсько-нiмецького проекту «Мунiципальний розвиток та оновлення старої частини мiста Львова» у цьому будинку облаштували внутрiшнiй дворик. Також у її квартирi збереженi автентичнi вiкна, частину з них вона вiдреставрувала.
Керуюча справами виконкому ЛМР Наталiя Алєксєєва наголошує, що у проєктi спiвфiнансування реставрацiї балконiв важливими є два моменти — готовнiсть до спiвпрацi та вмiння брати вiдповiдальнiсть на себе.
«Кiлькiсть людей, якi взяли на себе вiдповiдальнiсть за будинок, за iсторiю, за Львiв i виявили бажання долучитися до програми, зростає. Нашi львiв’яни вмiють це робити i ми бачимо позитивний результат навiть в таких речах, як програма спiвфiнансування, як вiдповiдальнiсть за власний будинок, за власне житло, за iсторiю, за архiтектуру Львова», — зауважила Наталiя Алєксєєва.
Як стало вiдомо ProfiDOM.com.ua, готову необхiдну документацiю на реставрацiю мають 14 об’єктiв. Також у програму цьогорiч прийняли ще 12 нових заявок. Вiдкрити наступний прийом заявок планують восени.
«На цьому етапi нам важливо вибудувати добру комунiкацiю мiж учасником програми, пiдрядником та нами, оскiльки в учасникiв виникає багато запитань щодо реставрацiї, вони особисто спостерiгають процес. Нам з пiдрядником важливо завчасно виявляти потенцiйнi ризики, щоб реставрацiя пройшла як найкраще i у всiх сторiн формувався позитивний досвiд. Наразi бюро акцептувало 12 заявок, якi вiдповiдали умовам. Тi мешканцi, якi бажають прийняти участь у програмi, повиннi ознайомитися з умовами, узгодити цей намiр з сусiдами та пiдготувати повний пакет документiв. Новий набiр заявок попередньо планується восени, щоб всi охочi могли пiдготувати обов’язковi додатки. Дiзнатися, як стати учасником програми, можна на сайтi «Бюро спадщини» у вкладцi «Спiвфiнансування»», — зазначила керiвниця ЛКП «Бюро спадщини» Стефанiя Топилко.
За словами керiвника бюро Павла Богайчика, цьогорiч у межах програми спiвфiнансування у Львовi планують вiдреставрувати 3 балкони на вул. Нечуя-Левицького, 3 балкони на вул. Зарицького та 2 балкони на вул. Огiєнка. А також — закiнчити реставрацiю двох балконiв на вул. Гоголя, 10.